Методична робота

тема над якою працює: Проектна робота з екологічного виховання.

Cкладники природоохоронного виховання.

Спілкування з рослинами і тваринами доступне дітям дошкільного віку. Організовуючи спілкування дітей в процесі спостереження, практичної діяльності з ними, вихователь навчає обстежувати, визначати їх характерні зовнішні ознаки, особливості поведінки тварин, умови для росту рослин привчає дотримуватися правил спілкування.

Молодші дошкільники обстежують контактним способом, залучаючи максимально можливу кількість аналізаторів (зоровий, дотиковий, слуховий, нюховий, смаковий), а старші дошкільники, які мають досвід спілкування, обстежують достатнім способом.

Важливо під час спілкування навчити молодших дошкільників розрізняти природне і рукотворне тому, що взаємодія з ними різниться якістю ставлення: жива істота потребує створення умов і догляду, стійкого прояву піклування, володіння правилами спілкування, а рукотворна як замінник живої істоти активно задіються в іграх, задовольняючи потребу у маніпулюванні (штучні квіти, ялинки, іграшки-рибки, пташки).
Непересічним у природоохоронному вихованні є уміння відрізняти потерпаючий стан рослин, тварин від здорового. В цьому допомагає вихователь, своїми жестами і мімікою, інтонаційно, виявляє занепокоєність станом потерпання, таким чином залучає до співчуття. Необхідно пояснити, що для нас означає той чи інший стан природних компонентів тому, що розуміння станів спонукає до варіювання природно-доцільної поведінки.

Складники природоохоронного навчання

Особистість
Спілкування з рослинним і тваринним світом
Розрізнення стану здорового і потерпаючого
Позитивне емоційне ставлення
Варіювання поведінки
Природоохоронна праця

Мета екологічного виховання дітей дошкільного віку

· Навчити дітей бачити взаємозв’язок між рослинами і тваринами, розуміти, як людина впливає на їхнє життя.

· Формувати у дітей вміння бачити красу у всьому живому, незалежно від того, чи то людина, чи рослина, чи тварина. Розуміння істини, що в природі не буває корисних і шкідливих тварин, натомість усі вони пов’язані одне з одним, одне одному потрібні, а отже корисні.

· Розвивати у дітей почуття : небайдужості, вміння відчувати себе на місці квітки, рослини тощо.

· Навчити любити й охороняти природу не на словах, а допомагаючи квітам, деревам, тваринам, птахам, усьому живому.

· Збудити у дітей емоційний відгук на різноманітні явища природи, зародити в них бажання милуватися і насолоджуватися нею і висловлювати свої почуття засобами художнього слова, образотворчого мистецтва.

Батьківський лекторій екологічних знань

Мета:

· по-перше, довести батькам на очевидних прикладах роль сім’ї у справі формування наукових знань і уявлень дітей про природу;

· по-друге, встановити з батьками тісний контакт, який би сприяв успішному вирішенню інших, не менш важливих завдань виховання дітей.

Щоб зробити батьків союзниками в нашій роботі, до програми лекторію можна включити теми, в яких слід прагнути дати вичерпну інформацію про екологічну проблему на різних рівнях, показати її вирішення як в цілому - глобально, так і за регіональним принципом при активному використанні краєзнавчого матеріалу. Крім цього, до виступів доцільно залучати спеціалістів з певної проблеми. Лекторій може працювати один раз на два місяці протягом навчального року і завершуватися конференцією з метою обміну досвідом, думками, пропозиціями.

Пошуково-дослідницька діяльність дітей

Досліди – це важливий шлях до пізнання. Цінність їх полягає в тому. Що для власної діяльності діти не отримують готових знань від педагога. Досліджуючи, дитина отримує знання у певний логічній послідовності. Так, вода, винесена на мороз, спочатку вкривається кіркою, шматочками льоду, а потім стає льодом; лід, коли його підігрівати, стає холодною водою, потім теплою, гарячою і парою; пару охолоджують, вона стікає на холодному предметі й знову стає водою.
У дітей формуються чіткі усвідомлені уявлення: вода і лід – одні й ті самі речовини, які змінюються залежно від умов. Кожна з них при цьому має особливості: лід – твердий, крихкий, його можна порубати, він займає певний об’єм; вода - рідина не має сталої форми, набуває такої,в якій посудині знаходиться.
Дослідництво має суттєве значення для майбутньої практичної діяльності дітей. Воно дає змогу не лише орієнтуватися у характері роботи, а й раціонально спланувати свої дії.

Отже, у чотирирічному і п’ятирічному віці дитина повинна вже добре знати:

1. Об’єкти неживої природи – воду, сніг, лід, пісок, глину.
2. Явища неживої природи: дим, вітер, дощ, сніг, град.
У шестирічному віці її треба ознайомити з такими явищами неживої природи, як грім, блискавка, веселка, снігопад, хуртовина, льодохід, туман, іній, грім

ВСІ ЦІ НАПРЯМКИ МИ ВТІЛЮЄМО РАЗОМ З ДІТЬМИ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ.